Нотаріальне посвідчення заповіту

Основні положення та вимоги законодавства України

Нотаріальне посвідчення заповіту є одним із ключових інститутів спадкового права, що гарантує законність волевиявлення заповідача. Згідно з нормами чинного законодавства України, нотаріальне посвідчення заповіту забезпечує юридичну силу документа та захищає права спадкоємців.

Що таке заповіт?

Заповіт — це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, складене відповідно до вимог законодавства України. Він визначає порядок передачі спадщини (майна, майнових прав і обов’язків) обраним особам, при цьому заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Особливістю заповіту є те, що цей правочин складається на випадок смерті, правові наслідки за яким для зазначених у ньому спадкоємців настають лише після смерті заповідача.  Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт або скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Відповідно до статті 1234 Цивільного кодексу України, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

 

Право на обов’язкову частку

Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині. Згідно зі статтею 1241 Цивільного кодексу України, навіть за наявності заповіту деякі категорії осіб (малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки) мають право на обов’язкову частку у спадщині, яку неможливо обійти в заповіті. Обов’язкова частка у спадщині визначається незалежно від змісту заповіту у розмірі половини частки, яка належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом.

Нотаріальне посвідчення заповіту

Згідно зі статтею 1247 Цивільного кодексу України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо фізична особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. На бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках. У разі якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися в присутності не менш як двох свідків.

Для надання заповіту юридичної сили він має бути посвідчений нотаріусом або іншими уповноваженими на це посадовими особами. Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування. Також посвідчення заповіту може відбуватися іншою посадовою, службовою особою, а саме: головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров’я, а також начальником госпіталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, капітаном судна, начальником експедиції, командиром (начальником) військової частини, з’єднання, установи або закладу, начальником установи виконання покарань, начальником слідчого ізолятора. Такі заповіти осіб, посвідчені посадовими, службовими особами, посвідчуються при свідках і прирівнюються до заповітів, посвідчених нотаріусами.

Наслідки порушення вимог

Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Таким чином, нотаріальне посвідчення заповіту є важливою юридичною дією, яка забезпечує правовий захист волевиявлення заповідача. Знання вимог законодавства дозволяє уникнути можливих помилок та забезпечити реалізацію волі заповідача після його смерті. Оскільки кожна ситуація є унікальною, для отримання професійної консультації або складання заповіту потрібно звернутися до нотаріуса, який допоможе дотриматися усіх правових норм.