Процедура прийняття спадщини врегульована Книгою шостою Цивільного кодексу України (статті 1216–1308) та передбачає дотримання встановлених строків і процесуальних вимог. Невчасне або неналежне оформлення документів може призвести до втрати права на спадкування чи необхідності звернення до суду. Тож для спадкоємців важливо знати строки, порядок та наслідки дій, щоб вчасно реалізувати своє право на спадкове майно.
Відкриття спадщини
Спадщина відкривається в день смерті особи або в день, з якого вона оголошується померлою (ст. 1220 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 1221 Цивільного кодексу України, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце проживання спадкодавця. Або якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна — місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Строки прийняття спадщини
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців із дня смерті спадкодавця (ст. 1270 Цивільного кодексу України). В цей строк спадкоємцям потрібно звернутись до нотаріуса за належною консультацією.
Згідно ч.3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав (був зареєстрований за однією адресою) разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч.1 ст. 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом встановленого шестимісячного строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Пропуск строку може призвести до втрати спадкового права. Його можна поновити у судовому порядку за наявності поважних причин або за письмовою згодою інших спадкоємців, які вже прийняли спадщину.
Способи прийняття спадщини
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, яка подається спадкоємцем особисто. На підставі такої заяви відкривається спадкова справа.
Якщо спадкоємець перебуває в іншому населеному пункті або за кордоном і не має можливості прибути особисто, заява може бути оформлена у будь-якого нотаріуса або консула за місцем перебування спадкоємця. Така заява надсилається на поштову адресу нотаріуса за місцем відкриття спадщини.
Спадкування за заповітом і за законом
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У разі наявності заповіту — він має пріоритет. Спадкування за законом застосовується, якщо заповіту немає або він визнаний недійсним, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини. Черговість спадкоємців визначається ст. ст. 1261-1266 Цивільного кодексу України. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти, чоловік/дружина та батьки.
Що входить до складу спадщини
До складу спадщини входять усі права та обовʼязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Це можуть бути як різні види майна: нерухомість, транспортний засіб, гроші, так і боргові зобов’язання.
Важливо: Спадщину приймають цілісно. Закон не передбачає можливості вибіркового прийняття — наприклад, взяти нерухомість, але відмовитися від боргів чи зобов’язань. Приймається все спадкове майно в повному обсязі або не приймається взагалі.
Необхідні документи
Для заведення спадкової справи нотаріусу, як правило, подаються:
- паспорт спадкоємця;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків спадкоємця;
- витяг про місце проживання спадкоємця (за наявності);
- свідоцтво про смерть спадкодавця;
- документи, що підтверджують родинні відносини;
- заповіт (у разі наявності);
Нотаріус може витребувати додаткові документи залежно від конкретного випадку.
Своєчасне звернення до нотаріуса дозволить уникнути судових спорів, зайвих витрат і втрати часу.
Добавить комментарий